ёрник
11ёрник — (2 м); ёрники, Р. ёрников …
12ёрник — а) беспутный человек, повеса, озорник б) кустарник и чахлый лес (Даль) …
13ёрник — а; м.; устар. Тот, кто насмехается над кем , чем л …
14Дёрник — Коммуна Дёрник Dörnick Герб …
15збірник — а, ч. 1) Книжка, що містить у собі однорідні матеріали, документи і т. ін. || Книжка, що містить у собі дібрані за яким небудь принципом твори одного чи кількох авторів; збірка. •• Збі/рник тво/рів твори якого небудь автора, видані однією книжкою …
16комірник — Комірник: Комірник: квартирант, селянин, що не мав власної хати [46 2] люди, що живуть в чужій хаті, квартиранти [XIX] Панщину в Австрії зніс був властиво вже цісар Йосиф II патентом з д. 10 лютого 1789, котрим наказано, що від жовтня 1790 року у …
17вірник — 1 іменник чоловічого роду, істота довірена особа рідко вірник 2 іменник чоловічого роду, істота вірний певної релігійної конфесії …
18агра́рник — аграрник …
19вече́рник — вечерник …
20водосбо́рник — водосборник …
